Якщо вам здається, що всі досягнення та заслуги — це лише вдалий збіг обставин, то, ймовірніше, ви знаєте про синдром самозванця. Цей психологічний феномен не дозволяє людині об'єктивно оцінювати свої успіхи. З синдромом самозванця ви будете переконані, що успіхи випадкові, а цей обман скоро викриється і всі дізнаються про вашу «некомпетентність». Тож пропонуємо розібратися, як цей синдром впливає на життя і як можна його позбутися?

Що таке синдром самозванця?

Синдром самозванця — це відчуття, яке виникає в людини, коли вона вважає себе не вартою своїх досягнень. Навіть якщо факти говорять про зворотне, такі люди вірять, що досягли успіху завдяки везінню або завдяки допомозі інших. Їм важко визнати, що вони мають бути вдячні власним знанням, навичкам і зусиллям.

Попри значні досягнення в професійній сфері або навчанні, людина з синдромом самозванця вважає, що вона некомпетентна і постійно боїться бути викритою. Часто такі люди уникають нових викликів або значущих проєктів через страх невдачі чи осуду.

Симптоми та характерні риси «самозванців»

Люди із синдромом самозванця мають багато спільних рис. Найпопулярніші з них такі:

• Постійне самоприниження: навіть після успіху людина переконана, що це було випадково.
• Страх викриття: постійне відчуття, що інші дізнаються про «справжній рівень» її компетентності.
• Невпевненість у власних здібностях: успіхи приписуються іншим людям, удачі або зовнішнім обставинам.
• Перфекціонізм: прагнення зробити все ідеально, часто на шкоду собі.
• Небажання приймати компліменти: коли хтось хвалить людину, вона відчуває дискомфорт і недовіру.

Такі почуття не дозволяють людині отримати радість від завершеного проєкту, рухатися карʼєрними сходинками та проявляти амбітність. 

Причини розвитку синдрому самозванця

Внутрішній «самозванець» зʼявляється як наслідок внутрішніх переживань, так і від соціальних факторів:

• Виховання в родині. Надмірні очікування з боку батьків або, навпаки, недостатня підтримка можуть сформувати у людини почуття неповноцінності. 
• Соціальне порівняння. Постійне порівняння себе з іншими, особливо з тими, хто здається успішнішим, може викликати відчуття невпевненості. Різка поява синдрому самозванця може провокуватися активним переглядом соціальних мереж. 
• Культурні установки. Суспільство часто нав'язує ідеї успіху та досконалості, які не всі можуть відповідати особистісним бажанням людини.
• Високі вимоги до себе. Людина може ставити перед собою надмірно високі стандарти, через що завжди буде незадоволена своїми досягненнями. «Чому за фізику 10, а не 11?» — питання, яке може спровокувати появу перфекціонізму, і як наслідок, синдрому самозванця.

Типи людей із синдромом самозванця

Від типу особистості залежать форми прояву синдрому самозванця:

• Перфекціоніст: постійно прагне до ідеалу, через що рідко задоволений своїми результатами.
• Експерт: відчуває, що не знає достатньо, навіть коли є спеціалістом у своїй галузі.
• Супергерой: намагається працювати більше за всіх, доводячи свою цінність через надмірну активність.
• Індивідуаліст: намагається досягти всього самостійно, уникаючи допомоги, через що часто відчуває невпевненість.
• Природний геній: вірить, що має вміти все без зусиль, і якщо щось не виходить, то це свідчить про його «некомпетентність».

Як зрозуміти, що у вас синдром самозванця?

Якщо ви постійно сумніваєтеся у своїх досягненнях, боїтеся невдач або викриття, можливо, ви маєте синдром самозванця. Щоб це підтвердити, зверніть увагу на наступні питання:

• Чи вважаєте ви, що успіхи — це випадковість?
• Чи важко вам приймати компліменти?
• Чи відчуваєте ви тривогу перед важливими проєктами через страх невдачі?
• Чи порівнюєте ви свої досягнення з іншими й відчуваєте, що не знаходитесь на тому ж рівні?

Якщо відповідь на більшість із цих питань позитивна, варто звернутися до психолога для глибшого аналізу своєї поведінки та думок.

Як позбутися синдрому самозванця

Позбутися синдрому самозванця можливо, проте це потребує часу та внутрішньої роботи. Потрібно навчитися визнавати свої успіхи й дякувати собі за роботу, яка привела до них. Варто оцінювати лише власний успіх, порівнюючи себе теперішнього з минулим. Орієнтація на чужі досягнення, особливо в соціальних мережах, часто виступає оманливим інструментом оцінки. 

Також позбутися синдрому самозванця допоможе щире обговорення. Поділіться почуттями з друзями та близькими або зверніться за професійною допомогою психолога, який віднайде глибокі причини синдрому та запропонує ефективні методи боротьби. 

Саморефлексія, робота над собою й підтримка допоможуть почати оцінювати себе об'єктивно та легко приймати свої досягнення як результат власної праці та зусиль.