Наративна психотерапія: історії, які ми розповідаємо про себе

Наративна терапія з'явилася нещодавно в порівнянні з іншими напрямками — наприкінці ХХ століття. Психологи Майкл Уайт та Девід Епстон стали його засновниками, надихаючись французьким філософом Мішелем Фуко та його роздумами про норми суспільства. Те, коли й у якому історичному контексті живе людина, визначає ці самі суспільні норми. Наративна психологія багато в чому розвиває ідеї Фуко, адже досліджує поняття норми та відхилення від неї у житті клієнта.

У основі наративної психології лежить поняття “нарратива”. Це ті історії та міфи, які надають форму нашому досвіду та спогадам. Уявіть, що ви письменник, який пише розповідь про власне життя. Ця розповідь неминуче відображатиме ваше уявлення про себе.

Клієнт розповідає наративному терапевту історію про себе: так він відкриває те, як дивиться на себе самого і людей навколо, як судить і ставиться до подій, що відбуваються в його житті. Ці історії і конструюють наше життя, вибори та поведінку в майбутньому.

Часто люди стають заручниками хибних уявлень про себе. Це також залежить від історій, які ми розповідаємо собі і як ми бачимо себе в них. За допомогою аналізу подібних розповідей, клієнт зможе помітити протиріччя у своїх наративах та змінити сприйняття себе.

Наративна психотерапія допоможе стати повноцінним автором свого життя: отримавши необхідну підтримку від терапевта, клієнт зможе глибше усвідомлювати себе та переписати історію свого життя відповідно до нового, бажаного бачення.

Особливості наративного мислення

Внесок американського психолога Джерома Брунера також був одним із головних у розвитку наративної терапії. Він вивчав як змінюється людське сприйняття залежно від наших переконань, бажань, уявлень про себе та світ. Брунер довів, що наші прагнення, патерни мислення та механізми психіки визначають те, як ми сприймаємо світ. Він назвав цей стиль мислення наративним.

Наративне мислення — це наше природне сприйняття світу, набір забобонів та висновків, якими ми щодня керуємось у нашому житті. Зрозуміти те, як працює і з чого складається це мислення і є завданням наративної психотерапії.

Також існує протилежний наративному — прагматичний стиль мислення. Це раціональний спосіб мислення, заснований на “розкладанні всього по поличках” і виправленні когнітивних викривлень. Однак, фокусування наративної терапії саме на наративному стилі мислення не робить цей метод менш науковим. Швидше, він досліджує ті логічні та нелогічні ланцюжки, які ми формуємо між різними переживаннями та подіями у нашому житті. Адже люди не завжди дивляться на своє життя через призму категорій та об'єктивних висновків, а й через особисті інтерпретації та історії.

Крім того, наративна психотерапія багато в чому базується на знаннях з інших сфер науки,таких як соціологія, нейробіологія, антропологія.

Як проходять сесії наративної психотерапії

Як і клієнт-центрований підхід, наративна терапія — недирективна. Психотерапевт не є головним або домінуючим у клієнт-терапевтичних відносинах: саме людина та її запит ведуть процес терапії. Психолог слухає історії та ставить питання, які можуть допомогти клієнту краще зрозуміти його переживання та спогади, що вимагають більш пильної уваги. Саме людина визначає хід розмови, і може заглиблюватися у важливіші їй епізоди за підтримки терапевта.

Ось зразковий алгоритм того, як може проходити наративна сесія:

Психотерапевт з’ясовує як клієнт ставиться до проблеми, яка привела його до терапії.

Далі він визначає чому клієнт ставиться до проблеми саме так, що провокує його невдоволення.

Терапевт допомагає клієнту у пошуку її вирішення: визначити бачення того, що має змінитися, подумати про можливі результати та шляхи вирішення.

Для вирішення проблеми людині потрібні ресурси. Терапевт допомагає їх знайти: розвинути стратегію подальших дій і зрозуміти, як підтримати себе в процесі.

Оскільки клієнт “переписує” свою історію, наративна терапія часто залучає записи. Сам терапевт може вести записи та показувати їх клієнту, а також давати завдання вести щоденник, де клієнт має записувати історії зі свого життя. У процесі терапії, клієнт зможе відстежувати як він створює свій життєвий наратив, а також помічати повторювані епізоди зі свого досвіду і переосмислювати його.

У процесі нарративний терапевт не дає клієнту чітких інструкцій і не каже, як діяти "правильно" — це визначає для себе сама людина. Саме так клієнт може позбутися нав'язаних йому “правильних” норм поведінки та знайти ту, яка підходить особисто йому. Він усвідомлює відповідальність за свої рішення та вибори, крок за кроком створюючи свою нову, альтернативну історію.

Наративний підхід може вимагати до 20 занять, щоб вирішити запит клієнта. Для досягнення цього результату, психотерапевт може підбирати різні техніки та вправи, які підходять конкретній людині та її запиту.

Наративна психотерапія: ключові техніки

У наративної психотерапії існують техніки, властиві лише цьому підходу. Ось опис деяких із них:

Re-membering

Ця техніка допомагає клієнту згадати та відновити участь важливих для нього людей у його історії. Найчастіше це відбувається за допомогою спогадів, але іноді у сесії можуть брати участь реальні люди. Так клієнт може відновити свою історію з урахуванням тих, хто вплинув на її формування та переосмислити роль інших людей у своєму житті.

Екстерналізація

Як часто ми можемо говорити про себе: “Я безнадійний”, “Я погана людина”? У такому відношенні до себе може допомогти техніка екстерналізації, адже вона допомагає клієнту відокремити себе від проблеми чи історії, якою він себе визначає. Наративна терапія розглядає будь-яку проблему через призму суспільних норм: часто клієнт починає відчувати сором і провину саме коли намагається відповідати нормі.

Для відокремлення людини від проблеми та негативних почуттів щодо неї, терапевт застосовує екстерналізуючу мову. Наприклад, якщо клієнт каже "Я алкоголік", у наративній психотерапії це буде перефразовано як "У мене є проблема з алкоголем".

Коли проблема стає частиною історії людини та її самосприйняття, вона починає справляти руйнівний ефект і здаватися вродженою якістю цієї людини. Але більшість проблем ситуативні, і вони не визначають людину. Відокремивши її від себе і переставши асоціювати її зі своїми особистими характеристиками, людина зможе визнати проблему та взяти відповідальність за її вирішення.

Переписування історії

Кожна історія клієнта має унікальний епізод. Зазвичай він вибивається із загальної розповіді: наприклад, у людини змінюється тон голосу, мова тіла або емоції, коли вона обговорює цей момент із терапевтом. Це може бути епізод протиріччя, який йде проти того наративу, що клієнт склав про себе та своє життя.
‍
Наприклад, він сприймає себе як безумовно сором'язливу людину, але згадує епізод, коли був сміливим і рішучим. За допомогою цієї техніки, клієнт може врахувати ці унікальні моменти і привнести нові сенси в свою історію.

Деконструкція

За допомогою цієї техніки, клієнт розбирає свій досвід і думки як фігурку Лего. Багато наших переконань сформувалися під тиском суспільства, його культурного та соціального контексту. Терапевт допомагає клієнту розібрати та проаналізувати ідеї та правила, яким він слідує, щоб зрозуміти його ставлення до своїх проблем та знайти їх корінь.

Проблеми в комунікації
/конфлікти

Визначити потребу у конфлікті, зрозуміти бажаний кінцевий результат

Компромісне вирішення конфліктів без шкоди для відносин

Самосприйняття і самооцінка

Позбутися тих перешкод, які не дозволяють клієнту побачити і прийняти себе

Людина перестає порівнювати себе із загальноприйнятою нормою, набуває більш об'єктивного уявлення про себе

Складнощі у стосунках з іншими людьми

Перестати будувати відносини згідно із загальноприйнятими “правилами”

Глибше розуміння себе та інших, характеру зв'язку між вами. Розуміння своїх та чужих потреб у стосунках

Проблемні переживання
/емоції

Перестати надмірно емоційно занурюватися в проблему, перебувати у знерухомленому стані

Звільнення від вантажу складних переживань і пошук актуальних для себе рішень

Робота над проблемними установками і поглядами клієнта допомагає йому побачити корінь своїх труднощів, і почати діяти відповідно до своїх справжніх цінностей та цілей.