Когнітивно-поведінкова терапія: Як працює та кому допоможе КПТ?
У ХХ столітті провідним науковим підходом у психотерапії був біхевіоральний. Його прихильники вважали, що поведінка людини складається з рефлексів та реакцій на зовнішні подразники. Психіатр Аарон Бек розвинув цю теорію, виявивши, що не просто середовище, а й спосіб мислення людини впливає на її поведінку та емоції. Це припущення і лягло в основу когнітивно-поведінкової терапії (КПТ), яка фокусується на зміні мислення клієнта.
Наші особливості мислення часто стають причиною наших негативних емоцій та думок. Вони змушують нас зациклюватися на проблемах, відчувати занепокоєння та тривожність, інколи — пригніченість і депресію.
КПТ (когнітивно-поведінкова терапія) виявляє подібні негативні стереотипи мислення клієнта та поступово звільняє його від них, замінюючи їх на позитивні та корисні. Цей підхід допомагає пацієнту критично переосмислити його сприйняття реальності та свою поведінку в ній.
Якщо ранні напрями КПТ фокусувалися на поведінці, то пізніші — на когнітивних процесах та глибинних базових переконаннях пацієнтів. Нині ж, когнітивно-поведінковий підхід наголошує на духовності та сенсах, важливих для клієнта. Нова школа КПТ допомагає йому приймати, усвідомлювати та брати відповідальність за власні емоції.
КПТ (когнітивно-поведінкова терапія) виявляє подібні негативні стереотипи мислення клієнта та поступово звільняє його від них, замінюючи їх на позитивні та корисні. Цей підхід допомагає пацієнту критично переосмислити його сприйняття реальності та свою поведінку в ній.
Якщо ранні напрями КПТ фокусувалися на поведінці, то пізніші — на когнітивних процесах та глибинних базових переконаннях пацієнтів. Нині ж, когнітивно-поведінковий підхід наголошує на духовності та сенсах, важливих для клієнта. Нова школа КПТ допомагає йому приймати, усвідомлювати та брати відповідальність за власні емоції.
Когнітивно-поведінковий терапевт спостерігає за реакціями пацієнта на життєві події, аналізуючи як він реагує на них і чому саме так.
У чому полягає підхід КПТ
У поведінці людини є багато неусвідомлених, автоматичних дій — такі, як протерти очі, почистити зуби зранку, сходити до туалету. Користуючись звичними шаблонами поведінки, мозок формує звичку і зберігає енергію. Наш мозок також може формувати шаблони мислення та емоцій, програмуючи те, як ми реагуємо на світ і долаємо проблеми.
Ще дітьми ми отримуємо ці настанови з середовища, переймаємо їх від наших батьків, школи, оточення. Не всі вони можуть бути корисними для нас, але вони міцно засіли в наших головах і продовжують несвідомо впливати на нашу поведінку і зараз. Тоді, мислення людини — наче шкідлива звичка, якої складно позбутися і діяти більш усвідомлено.
Когнітивно-поведінковий терапевт звертає увагу клієнта на його реакції, допомагаючи виявляти як влаштовані його проблеми та які думки призводять до їх появи. Фахівець працює з тими переконаннями, які змушують людину діяти неефективно та деструктивно. Адже ефективне мислення — це усвідомлене мислення, яке приводить людину до її цілей та покращує якість життя
КПТ психотерапія приділяє не таку увагу діалогу, як вирішенню конкретних проблем та завдань пацієнта. Чітке формулювання запитів, чи це тривожний розлад, фобії чи депресія, — запорука успіху терапії.
Неусвідомлена поведінка рідко призводить до бажаного результату. Ми звикаємо до того, як мислимо та реагуємо: комусь може бути звичним сердитися на партнера, якщо він переносить плани в останній момент, а комусь — засмучуватися та замикатися у собі.
Подібні емоційні висновки часто виникають автоматично, моментально та неусвідомлено. У КПТ їх називають «автоматичними думками».
Подібні емоційні висновки часто виникають автоматично, моментально та неусвідомлено. У КПТ їх називають «автоматичними думками».
Чим відрізняються автоматичні думки від звичайних?
Їх складно відстежити чи висловити: вони подібні до блискавки, що миттєво вражає вас і залишає свій емоційний слід. Наприклад, клієнт відчуває смуток, не розуміючи звідки він взявся.
Знаходяться поза нашим свідомим контролем і можуть носити нав'язливий характер, негативно впливаючи на ваше життя.
Часто беруть свої витоки з наших глибинних переконань, що сформувалися ще дитинстві чи юнацтві. "Я красивий/некрасивий", "Мені складно/легко заводити друзів" — це приклад позитивних і негативних настанов, що могли бути нав'язані людині.
Автоматичні думки можуть паралізувати вас: ви знаходитесь в такому собі кривому дзеркалі, яке постійно спотворює вашу реальність і впливає на ваші дії. Під час когнітивно-поведінкової терапії, фахівець може допомогти вам розпізнати та відстежити подібні патерни автоматичного мислення, а також замінити шкідливі переконання на більш корисні та відповідні реальності.
КПТ терапевти також дотримуються переконання, що психічний стан пацієнта визначається не самою стресовою ситуацією, а тим, як він на неї реагує. Чи приймає клієнт життєві виклики зі спокоєм і впевненістю, або заглиблюється в депресивні та тривожні стани.
Головне завдання КПТ терапії — привести клієнта до більш ясного осмислення власних емоцій та сформувати нові корисні шаблони мислення. Саме так він зможе розвинути психологічну гнучкість та самостійно справлятися і з майбутніми проблемами, а не лише з початковим запитом.
Когнітивно-поведінкова терапія: методики КПТ та лікування
Для того, щоб привести пацієнта до бажаного результату, використовуються три основні стратегії когнітивної терапії Аарона Бека, засновника КПТ підходу. За рахунок емпіризму співробітництва, сократичного діалогу і спрямованого відкриття, КБТ терапія особливо ефективна у вирішенні психологічних проблем.
Емпіризм співпраці
- клієнт займає активну роль в психотерапевтичному процесі, ставить питання і виявляє інтерес;
- психотерапевт — його співавтор та провідник, який сприяє прогресу пацієнта;
- терапевт не вчить клієнта, як правильно думати, а допомагає досліджувати себе.
Сократичний діалог
- у формі сократівського діалогу, психотерапевт ставить питання до пацієнта;
- подібні питання призводять до переосмислення переконань та допомагають клієнту вирішити запит;
- в процесі пошуку відповідей, психолог може лише звертати увагу протиріччя в ході думок пацієнта, але клієнт робить висновки самостійно.
Спрямоване відкриття
- КПТ терапевт не має готової відповіді, до якої підводить клієнта: той формулює відкриття самостійно;
- під час терапії, клієнт помічає власні викривлення мислення;
- терапевт дає безпечний простір для пацієнта зробити ці відкриття та закріпити їх у своєму досвіді.
Спочатку, фахівець допомагає визначити проблему та цілі сеансів. Вже під час когнітивно-поведінкової терапії, конкретні техніки підбираються для їх досягнення.
Ось таблиця, яка наводить приклади технік КПТ терапевта:
Прийняття рішень
Кому підходить:
Для клієнтів, яким важко приймати рішення (часто спостерігається при депресивному розладі)
Суть:
Складання списку переваг та недоліків можливих рішень, а потім аналізу та вибору найкращого
Рефокусування
Кому підходить:
Для клієнтів, які страждають від нав'язливих думок та зациклювання
Суть:
Переключення уваги пацієнта на інший вид діяльності та виявлення нав'язливих патернів мислення
Декатастрофізація
Кому підходить:
Для клієнтів, які схильні до перебільшення масштабу проблеми, що викликає тривогу
Суть:
Постановка питання "що якщо?" та послідовний розбір катастрофічних сценаріїв
Децентралізація
Кому підходить:
Для клієнтів, які бачать себе центром подій та об'єктом засудження суспільства (притаманно тривожним і параноїдальним розладам)
Суть:
Допомагає пацієнтові перестати персоніфікувати події, які не мають до нього відношення та більш об'єктивно оцінювати реальність
Переформулювання
Кому підходить:
Для клієнтів, які страждають від негативних автоматичних думок та відчуття втрати контролю
Суть:
Перефразування настанов клієнта на більш корисні та реалістичні
Експозиція
Кому підходить:
Для клієнтів, яких турбують страх, тривожні розлади, фобії, ОКР та ПТСР
Суть:
Експозиція пацієнта до джерел тривоги чи страху з метою послідовного звикання до них
Ось таблиця, яка наводить приклади технік КПТ терапевта:
Техніка
Кому підходить
Суть
Прийняття рішень
Для клієнтів, яким важко приймати рішення (часто спостерігається при депресивному розладі)
Складання списку переваг та недоліків можливих рішень, а потім аналізу та вибору найкращого
Рефокусування
Для клієнтів, які страждають від нав'язливих думок та зациклювання
Переключення уваги пацієнта на інший вид діяльності та виявлення нав'язливих патернів мислення
Декатастрофізація
Для клієнтів, які схильні до перебільшення масштабу проблеми, що викликає тривогу
Постановка питання "що якщо?" та послідовний розбір катастрофічних сценаріїв
Децентралізація
Для клієнтів, які бачать себе центром подій та об'єктом засудження суспільства (притаманно тривожним і параноїдальним розладам)
Допомагає пацієнтові перестати персоніфікувати події, які не мають до нього відношення та більш об'єктивно оцінювати реальність
Переформулювання
Для клієнтів, які страждають від негативних автоматичних думок та відчуття втрати контролю
Перефразування настанов клієнта на більш корисні та реалістичні
Експозиція
Для клієнтів, яких турбують страх, тривожні розлади, фобії, ОКР та ПТСР
Експозиція пацієнта до джерел тривоги чи страху з метою послідовного звикання до них
Чого очікувати від КПТ сесій
КПТ — це процес, орієнтований на результат та швидке вирішення проблем клієнта. Щоб опрацювати запит, який привів пацієнта до терапії та закріпити результат може знадобитися від 5 до 20 сесій, 1-2 рази на тиждень.
На першій сесії, клієнт та терапевт знайомляться та формують скарги у запит. Психотерапевт аналізує проблему клієнта, пояснює її з погляду КПТ та визначає ефективні техніки її вирішення. Між сесіями пацієнт отримує завдання: наприклад, виконувати вправи на дихання або записувати в щоденник думки, що виникають протягом дня. Так клієнт отримує нові навички, щоб надалі використовувати їх для саморегуляції та самоусвідомлення.
На першій сесії, клієнт та терапевт знайомляться та формують скарги у запит. Психотерапевт аналізує проблему клієнта, пояснює її з погляду КПТ та визначає ефективні техніки її вирішення. Між сесіями пацієнт отримує завдання: наприклад, виконувати вправи на дихання або записувати в щоденник думки, що виникають протягом дня. Так клієнт отримує нові навички, щоб надалі використовувати їх для саморегуляції та самоусвідомлення.
КПТ підхід ґрунтується на кількох принципах, які краще пояснюють процес терапії:
- Когнітивний принцип. Когнітивна психологія ґрунтується на переконанні, що думки клієнта безпосередньо впливають на його поведінку. Його бачення проблеми визначає його подальші дії.
- Поведінковий принцип. Думки впливають на поведінку, а поведінка таким же чином підтримує спосіб мислення. Це подібно до ходіння по колу, адже клієнт лише підживлює існуючу проблему.
- Принцип співробітництва. Клієнт — активний учасник терапевтичного процесу. Він виконує завдання та ініціює обговорення проблем.
- Принцип планування. КПТ терапевт намічає конкретні завдання та цілі терапії, визначає план та аналізує результат.
- Принцип емпіричності. Психотерапевт перевіряє наскільки ефективні методи КПТ для пацієнта на практиці, і у разі чого, коригує перебіг терапії.
- Принцип "тут і зараз". КПТ терапія фокусується на конкретній актуальній проблемі, а не на аналізі всього внутрішнього життя клієнта.
Кому підійде когнітивно-поведінкова терапія?
Якщо клієнт приходить із проблемою, пов'язаною з думками та поведінкою, — когнітивно-поведінкова терапія допоможе з нею впоратися. Напрямок КПТ у психології працює з широким спектром проблем, від проблем із самооцінкою та взаємодії з іншими людьми, до кризових станів та кар'єрних питань. Головне — чітко сформулювати запит, і КПТ терапевт допоможе досягти бажаного результату.
Цей підхід також ефективний для лікування таких психоемоційних розладів пацієнта як:
Тривожні розлади та панічні атаки
Депресія
Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР)
Обсесивно-компульсивний розлад (ОКР)
Невротичні розлади (неврози)
Різні фобії
КПТ терапевт може співпрацювати з психіатром у тих випадках, коли потрібна додаткова медикаментозна терапія та діагностика.
Переваги КПТ у порівнянні з іншими методами
КБТ терапія має низку переваг у порівнянні з іншими напрямками психотерапії:
Ефективна
Когнітивно-біхевіоральна терапія — напрямок з найбільш доведеною ефективністю. Вона емпірична, високо оцінюється науковою спільнотою та використовує знання зі сфер психіатрії, нейробіології, та педагогіки.
Короткострокова
Інші напрямки психотерапії, наприклад гештальт чи психоаналіз, можуть тривати роками. Когнітивно-поведінкова терапія досягає стійкого та довгострокового результату за 5-20 сесій.
Структурована
Цей підхід ґрунтується на чітких методах, стратегіях та техніках по роботі з пацієнтами. Кожна сесія має структуру та план, адаптований під кожного клієнта окремо.
Цілеспрямована
Ця терапія спрямована на визначення проблеми та ефективне досягнення результату. Психотерапевт не заглиблюється у самокопання клієнта: вони разом ставлять цілі та покращують якість його життя.
В результаті КПТ терапії, людина вчиться мислити більш раціонально й об'єктивно, легше сприймати труднощі та шукати шляхи їх вирішення. Клієнт розвиває психологічну гнучкість та стійкість, а також отримує нові навички для підтримки свого ментального здоров'я.
Інші методи
Гештальт-терапія
Докладніше
Психоаналіз
Докладніше
Екзистенційна терапія
Докладніше
Символдрама
Докладніше
Клієнт-центрована терапія
Докладніше
Транзактний аналіз
Докладніше
Наративна терапія
Докладніше
Сімейна терапія
Докладніше
Арттерапія
Докладніше
Нейролінгвістичне програмування
Докладніше
Позитивна психотерапія
Докладніше
Психодрама
Докладніше
Тілесно-орієнтована психотерапія
Докладніше
%20(3).svg)
%20(1).svg)
.svg)