Самоцінність: чому важливо навчитись цінити себе
Сучасний світ постійно нав’язує нам свої стандарти успіху, краси та щастя. У цьому вирі очікувань та вимог легко загубити себе та свої справжні цінності.
Самоцінність — це не просто модне слово, а основа нашого психічного здоров'я та добробуту.
Знання та розуміння значення самоцінності, а також методів її розвитку допоможе побудувати міцний фундамент для особистого розвитку, професійного зростання та здорових стосунків з собою й оточенням. Детальніше про це далі у статті.
Що таке самоцінність?
Самоцінність — це глибоке внутрішнє відчуття своєї цінності, незалежно від зовнішніх досягнень чи визнання. Це фундамент кожної особистості, її сприйняття самої себе, руху протягом життя та взаємодії зі світом і суспільством.
Самоцінність означає прийняття себе з усіма сильними й слабкими сторонами. Це внутрішнє переконання, що ви цінні та не потребуєте зовнішнього підтвердження цьому. Така самоцінність є високою або її ще називають позитивною. Коли людина впевнена у своїй цінності, приймає себе та є внутрішньо стабільною до життєвих труднощів.
Низька самоцінність виражається сумнівами у своїй значущості, залежності від зовнішніх обставин і безсилістю перед складнощами. Така людина як опалий листок на вітрі: не має опори, піддається поривам і постійно змінює напрям.
Формування самоцінності
З самоцінністю ми народжуємося, однак це не означає, що протягом життя вона не змінюється. Це багатогранний процес, який відбувається постійно та може рухатися як в сторону підвищення, так і зниження.
Спочатку розберемося зі складовими самоцінності:
- Прийняття себе, своїх емоцій, думок, потреб та бажань. А також власних сильних і слабких сторін.
- Повага до себе, своїх рішень, цілей та мрій. Навіть якщо інші не завжди розуміють чи підтримують наші вибори.
- Любов і турбота про себе, своє фізичне та емоційне здоров’я. Здатність приділяти собі увагу й час, які ми заслужили.
- Автентичність у слідуванні своїм внутрішнім потягам. Вміння бути собою та не підлаштовуватися під очікування інших.
Вплив на формування цих складових мають:
- Сім’я та дитинство
Поруч з родиною людина вперше зіштовхується з цим світом. Важливо, щоб змалечку батьки та інші члени родини давали дітям зрозуміти, що їх люблять, цінують та приймають такими, якими вони є.
- Суспільство
Друзі, вчителі, колеги й навіть випадкові знайомі — усі вони складають оточення людини та можуть впливати на формування самоцінності через турботливу підтримку або дошкульну критику.
- Досвід та досягнення людини
Впродовж життя нас супроводжують успіхи та невдачі, сприйняття яких впливає на наше відчуття власної значущості. Важливо розуміти, що невдача — це точка росту, а процес часом цінніший за результати.
Причини формування низької самоцінності
Чому ж люди можуть почуватися невпевненими у визначенні своєї цінності? На це впливає декілька факторів:
Несприятливий досвід з дитинства
Якщо дитину постійно критикують, ігнорують її почуття або вчиняють насильство. Людина починає вірити, що не є достатньо хорошою чи важливою. Це закладає основу для низької самоцінності у дорослому житті.
Порівняння з іншими
Також може йти з дитинства. Наприклад, через поширену фразу батьків: «А чому в тебе 11, а в однокласниці 12?». Тоді людина починає сама порівнювати себе з іншими людьми, почуватися гіршою. Це підриває віру у власну цінність.
Токсичні стосунки
Перебування в руйнівних дружніх чи романтичних стосунках, де ігнорують кордони — несприятливо впливає на самоцінність людини.
Нестача емоційної підтримки
Оточення людини не підтримує, віддаляється, різко критикує, знецінює почуття тощо. Такі вчинки емоційно пригнічують та змушують сумніватися у власній цінності.
Негативний внутрішній діалог
Людина сама починає говорити собі негативні речі, які чула від інших. Таким чином внутрішній діалог стає джерелом накопичення відчуття знецінення.
Як самоцінність пов'язана з самооцінкою?
Самоцінність і самооцінку часто плутають, але вони мають різні значення і вплив на наше життя.
Самоцінність — це глибинне відчуття, яке формується ще в дитинстві та розвивається протягом життя. Вона дає нам внутрішню силу та стабільність, дозволяє сприймати себе цілісно і цінувати власну унікальність. Самоцінність не потребує підтвердження ззовні, що робить її незмінною і надійною основою для нашого психічного здоров'я.
Самооцінка — це оцінка самих себе, яка часто залежить від зовнішніх факторів, таких як успіхи, невдачі, схвалення чи критика з боку інших. Вона може змінюватися залежно від того, як ми справляємося з завданнями і яким чином нас сприймають інші.
Як розвивати самоцінність
Самоцінність можна і треба підвищувати. Це зазвичай не легко, однак точно варте того, адже стає основою нашої подальшої реалізації по життю. Отже, що потрібно робити:
- Робіть те, що вмієте та що любите. Так ви отримаєте задоволення від процесу, позитивно підкріпите свою значущість. А регулярні нагадування про сильні сторони допоможуть стати впевненішими.
- Займайтеся спортом. Фізичні навантаження формують витривалість, дають можливість покращити здоров’я та побачити, що ви здатні на більше, аніж думаєте. Це підвищує почуття власної гідності.
- Перетворюйте негативні думки на реалістичні. Люди схильні придумувати найбільш негативні та страшні сценарії у себе в голові. В такі моменти зупиняйтеся та старайтеся подумати про реалістичні варіанти. Часто вони більш позитивні.
- Запишіться до психотерапевта. Якщо відчуваєте, що загубилися, заплуталися, не знаєте як підвищити самоцінність — краще звернутися до спеціаліста. Психотерапевт допоможе ефективно пропрацювати проблему, щоб ви відчули свою цінність та були впевнені у власній гідності.
