Часто відчуття людини порівнюють з гойдалками. Спочатку вони здіймають нас до небес від неймовірної радості, а потім опускають донизу через сильний сум. Здавалося б, що вміти виражати ці відчуття відповідно до ситуацій закладено природою людини. Проте серед нас існують ті, хто зазнає труднощів у розуміння вихору своїх емоцій – люди з алекситимією. Що це таке, як проявляється та чому не є хворобою — розбираємося далі.

Що таке алекситимія?

Алекситимія — це стан, що визначається складністю розпізнавання та вираження емоцій. Так, саме стан, адже алекситимія не вважається хворобою. Це особливість нервової системи, яка обмежує здатність розпізнавати та описувати свої внутрішні переживання словами. Проте помилково вважати, що люди з алекситимією не відчувають емоцій. Відчувають, але не проявляють.

Ознаки алекситимії

Розпізнати алекситимію можна саме за вмінням людини виражати свої емоції. Ось деякі з найбільш характерних ознак:

• говорити загальні слова, такі як «добре» чи «погано», не конкретизуючи свої внутрішні стани,
• мати спокійний або «холодний» вираз обличчя, не активну міміку та рухову експресію,
• не вміти співпереживати та підтримати емоції інших людей,
• відчувати фізичні симптоми через емоційне напруження, такі як головний біль, скутість м’язів тощо.

Причини алекситимії

Алекситимія може бути як вродженим станом, так і набутим внаслідок різних факторів. Існує припущення, що деякі люди можуть бути більш схильними до розвитку алекситимії через генетичні особливості чи специфічні риси їхньої нервової системи. Дослідження на тему спадковості алекситимії не є повністю вивченим, проте деякі науковці вважають, що певні гени можуть впливати на розвиток цього стану.

Як набувається алекситимія?

Зазвичай алекситимія — це набутий стан, який є результатом впливу різноманітних чинників, ситуацій і взаємодій із навколишнім середовищем, наприклад:

1. Травматичні події, особливо ті, що сталися в ранньому віці, а саме втрата близької людини, насилля та інші.
2. Сімейне середовище та виховання, відсутність відкритого висловлення емоцій з боку батьків чи близького оточення, придушення емоцій дитини.
3. Неприязна та дошкульна реакція соціуму, що формує в людини відчуття сорому та страх за вираження власних емоцій.

Людині з алекситимією важливо визначити та розуміти індивідуальні причини виникнення стану. Якщо ви не можете самостійно відповісти собі на це питання та спостерігаєте погіршення свого стану, найкращим рішенням буде звернутися до психотерапевта.

Чим небезпечна алекситимія?

Людей з алекситимією важко роздратувати, а в стресових ситуаціях вони поводяться спокійно та врівноважено. Проте є інший бік цього стану, менш позитивний. Небезпека алекситимії може проявлятися в різних аспектах особистого та соціального життя людини.

Перш за все, це має негативний вплив на саму особистість. Люди з алекситимією схильні до фізичних симптомів стресу, таких як хронічний біль, головні болі, артрит та інші, оскільки не здатні виражати емоційний стрес належним чином. Також алекситимія може призводити до загострення психічних проблем, таких як депресія, тривожність чи інші розлади. Особа відчуває внутрішній конфлікт і невизначеність щодо власних почуттів, що може поглиблювати емоційний дискомфорт.

Труднощі у вираженні своїх почуттів та розумінні емоцій інших ускладнюють міжособистісну комунікацію. Стає важко підтримувати відносини з батьками чи друзями, будувати стосунки з коханою людиною, знайомитися з новим оточенням. До людей з алекситимією виникає упереджене ставлення. Суспільство вважає, що вони холодні, злі, байдужі, проте часто дії таких людей не відповідають їх реальним відчуттям.

Концепція алекситимії в теорії психології

Термін алекситимії з’явився ще у 1973 році та буквально означає «не мати слів для емоцій». Його описав психотерапевт Пітер Сіфнеос, який відзначив, що у пацієнтів із психосоматичними захворюваннями часто спостерігається стан неспроможності ідентифікувати та виразити емоції словами. 

У теорії алекситимії також визначається, що стан може виникати внаслідок відділення афективних і когнітивних процесів. Це призводить до того, що емоції не інтегруються або виражаються неадекватно, тому особа з алекситимією може їх відчувати, але не здатна чітко зрозуміти й описати.

Було проведено багато наукових досліджень алекситимії, та вивчення особливостей продовжуються й досі. Вчені розглядають генетичні та навколишні чинники, що сприяють алекситимії, а також її вплив на фізичне та психічне здоров'я. Дослідження фокусуються на розробці ефективних методів діагностики й лікування стану, включаючи психотерапію та підходи, спрямовані на розвиток розуміння своїх емоцій.

Як впоратися з алекситимією

Люди можуть адаптовуватися до алекситимії. Вони вчаться жити з цим станом, сприймати його як перевагу, що навіть може допомагати у тих чи інших ситуаціях. До позитивного сприйняття алекситимії можна підходити різними способами:

1. Трансформувати проблему у можливість.
2. Завести щоденник для відстежування своїх станів, вчитися описувати емоції та відчуття.
3. Вивчати літературу на тему емоцій, щоб вміти розрізняти їх в інших.

Важливо розуміти, що впоратися з алекситимією можливо, але є й інші чинники, які на це впливають. Кожна ситуація — індивідуальна. Хтось здатен самостійно побачити проблему та вирішувати її, а іншому важко зрозуміти, що саме не так. І це нормально. 

Якщо ви бачите, що вам складно розпізнавати та описувати свої емоції, ваш фізичний стан, соціальне та особисте життя погіршуються, не соромтеся попросити про допомогу. Не знецінюйте свій стан, усім людям буває важко через різні обставини. Найголовніше, що з алекситимією можна ефективно працювати, зокрема за допомогою психотерапії. 

Фахівець допоможе вам зрозуміти свій стан, визначити його причини та прокласти шлях до кращого розпізнавання своїх емоцій. Працювати з алекситимією може бути не легко. Проте ваше щире бажання та ефективні методики кваліфікованого психотерапевта сприятимуть швидшій та якіснішій роботі над станом.