В моїй родині батьки завжди приділяли увагу нашому навчанню, тренуванням та фізичному добробуту. Все що стосувалося емоційних потреб - іх майже не хвилювало та вони просто не розумілися на цьому. Звичайно, таке виховання залишило всереді мене незакриті потреби та багато питать собі та світу. В 17 років, коли я вперше відвідав психолога - я побачив, наскільки вкрадливою, підтримуючою та зацікавленою може бути людина, яка вміє відчувати оточуючих. З тих пір я захотів заглибитись в цей світ: Зрозуміти, як та чому працює все що пов'язано з емоціями та міжособовою комунікацією; що таке психосоматика, звідки береться депресія, чому ми закохуємося в тих, в кого закохуємся і чому боїмося того, чого боїмося. І я дізнався. Я поступив на факультет психології в ХНУ ім. Каразіна та почав активне навчання. За час навчання, я встиг відчути депресію на собі, проходячи курс медикаментозного лікування. Одразу як я зрозумів, що моїх знань достатньо - я почав робити те, про що мріяв вже тривалий час: Проводити персональні консультації. В цьому мені дуже допоміг блог в інстаграм, який я веду і зараз. За два роки консультування, я допоміг багатьом людям полегшити їх життя. Мені довіряють найголовніше: свої думки, свої страхи, свій біль. Я дуже це ціную і поважаю. І дуже радий, коли людина дає позитивний зворотній зв'язок, якого за 2 роки я отримав вдосталь. Який я в роботі? Клієнти кажуть, що я як дзеркало: Показую їх справжнє Я. Я кажу: - Давай збудуємо нового тебе