Ще з дитинства розуміла почуття інших, вміла співпереживати, любила взаємодіяти з людьми. Читаючи історії літературних героїв та стикаючись з різними життєвими історіями, мене завжди цікавило, що саме спонукає людей діяти у певний спосіб, що впливає на їх рішення, на життєвий вибір. Завжди любила біологію, бо вона давала відповідь, що саме призводить до хвороби тіла. Але біологія не дала мені відповіді на питання стосовно мотивів поведінки. Вперше прочитала книгу з психології у десятому класі і хоча це не була базова література, проте дала мені деякі відповіді, яких не давала біологія. Після прочитання книги, я вже мала відповідь на питання який фах оберу. За 5 років навчання жодного разу не пошкодувала про свій вибір, бо там я нарешті зрозуміла детермінанти поведінки. Вивчаючи закономірності функціонування психіки та вплив сімейної системи на розвиток дитини я нарешті отримала багато відповідей. Також з'явились нові. Тоді я чітко усвідомила, що хочу допомагати людям робити їх життя якісно кращим. Почала здобувати терапевтичну освіту та пішла у власну терапію. На собі відчула результат від терапевтичного процесу, переконалась у його ефективності. Терапевтичне навчання дало багато інструменту для роботи з проблемами клієнтів, показало багатовимірнісь особистості, допомогло заглибитись у її психічну конституцію, ознайомило з малою психіатрією. Люблю свою роботу, вважаю своїм покликанням. Бачити, як людина приходить з проблемою і з певним рівнем дискомфорту, а йде зі змінами у різних сферах життя, з прийняттям себе та звільненням від того, що заважало - це наче бути присутньою при народженні нового життя.