1. Прислухайтеся до свого тіла.

Наше тіло – наш найцінніший актив. Без нього ми можемо насолоджуватися смачною їжею, вчитися новим навичкам, закохуватися; тіла цінні, бо вони незамінні. Але ми часто використовуємо наші тіла як інструменти, навантажуючи їх до краю.

Що трапиться, якщо ми приділятимемо більше уваги потребам нашого тіла?

Ми відпочивали б під час напружених днів та давали собі якісний сон уночі. Ми їли б більш поживну їжу, проводили більше часу на природі і, можливо, частіше робили б зарядку. Чого саме потребує ваше тіло, знаєте тільки ви. І якщо ви дійсно дослухаєтеся до нього, то почнете відновлювати з ним любовні стосунки.

2. Дайте собі дозвіл відчувати.

Емоції ніколи не бувають хорошими чи поганими за своєю суттю. Це просто природна реакція на ситуацію, і найчастіше це найкращий інструмент, який є в нашому мозку для передачі інформації про небезпеку, несправедливість, бажання і потреби.

‍

‍

Наступного разу, коли ви відчуєте тривогу, чи лють, чи розпач, не треба автоматично закривати свої емоції та намагатися створити "тільки позитивні відчуття". Натомість запитайте себе, що ця емоція говорить вам про поточну ситуацію. Можливо, ви виявите, що під гнівом ховається смуток, а за розчаруванням – розгубленість.

Це можуть бути цінні підказки про те, якими мають бути ваші подальші дії. Ви можете не робити того, чого хоче від вас ця емоція (наприклад, не потрібно бити стіну тільки тому, що ви сердитесь), але, принаймні, ви знаходитесь на одній хвилі з самим собою, а не боретеся з власними почуттями.

3. Прощайте себе і будьте терплячі.

Звичайно, коли ми даємо собі шанс досліджувати нове, ми також ризикуємо зазнати невдачі і помилок. Іноді наслідки цих помилок бувають дуже серйозними. Вони руйнують наші стосунки з коханими людьми, змінюють напрямок нашого фінансового чи фізичного стану, змушують нас засумніватися у власній моральній цілісності.

Сором і почуття провини можуть бути дуже болючими, але на це є вагома причина. Для нас ці емоції допомагають нести відповідальність перед собою та один перед одним. Але вони не такі корисні, коли затягуються; важко зробити справжні зміни або вирости зі своїх помилок, коли вас тяжить ненависть до себе.

‍

Як ви бачите себе?

• Почніть з того, що повністю візьміть на себе відповідальність за свою роль у тій помилці, яку ви вчинили, а також відпустіть те, що не входило до ваших обов'язків. Будьте реалістичні у цьому питанні.
• Потім визнайте, чому ви зробили те, що зробили - можливо, в момент імпульсного захисту ви принизили колегу в присутності начальника, не подумавши про те, як ваші слова вплинуть на його становище в компанії.
• І останнє, але не менш важливе: будьте терплячі. Так само, як потрібен час, щоб вибачити когось іншого, потрібен час, щоб пробачити себе.

‍

4. Встановіть межі та будьте своїм найкращим захисником.

Любити себе означає цінувати себе. Коли ви цінуєте когось, ви шануєте та захищаєте його, а не користуєтеся ним. Часто ми вміємо цінувати інших людей, але оступаємося, коли справа стосується нас самих. Наприклад, ми можемо бути на взводі через друга, який заслуговує на підвищення зарплати, але знаходимо виправдання, щоб відкласти переговори про власну зарплату.

Можливо, нам ніколи не спаде на думку кинути папери без попередження на стіл колеги і благати його надати нам чергову послугу, але коли колега робить це з нами, нам важко сказати "ні". Що ми собі говоримо? Ми вважаємо, що не заслуговуємо на повагу. Як ви можете любити і дорожити кимось, якщо ви навіть не шануєте його?

• Встановіть межі для себе, навіть для найближчих родичів та друзів.
• Дотримуйтесь їх доброзичливо, але твердо.
• Практикуйтесь говорити "ні" на необґрунтовані прохання перед дзеркалом.
• Практикуйтесь просити те, що вам потрібно, теж у дзеркалі, чи то зарплата, що відповідає вашому досвіду, чи визнання партнером минулої образи
• Коли буде важко, уявіть, що ви заступаєтеся за свого найкращого друга.