Хто такий перфекціоніст?

Сьогоднішня реальність полягає в тому, що людина завжди прагне до ідеалу, максимізує свої можливості та ставить перед собою амбіційні цілі. Але що стається, коли це переростає в нестримане бажання досягати найвищих стандартів у всьому? Відповідь криється в явищі, що називається перфекціонізмом.

Нездорова нав'язливість, коли кожна помилка перетворюється на кризу і жодне досягнення не приносить радості, а лише постійне «чогось не вистачає» — справжня сутність перфекціонізму. Чому це не позитивне явище та як із ним боротися розглядаємо далі у статті.

Що таке перфекціонізм?

Перфекціонізм — це нездорова тенденція встановлювати надмірно високі стандарти до себе чи інших. Людина-перфекціоніст постійно прагне досягати певних ідеалів, що супроводжується критичним ставленням до своїх досягнень. Якщо ж щось не відповідає встановленим очікуванням, людина сильно переживає та робить усе можливе, щоб досягнути високих стандартів.

Характеристики перфекціоніста

Часто люди називають себе перфекціоністами не до кінця розуміючи, які саме характеристики особистості треба мати, щоб так себе називати. Адже перфекціонізм — це не позитивна якість, якою варто пишатися та хизуватися, і ось чому:

1. Перфекціоністи роблять ідеально або ніяк, тому часто прокрастинують.
2. Для них визначальну роль грають коментарі та оцінки інших, а не власні бажання та потреби.
3. Такі люди занадто самокритичні, невпевнені в собі та живуть у постійному стресі, адже все ніяк не можуть дійти до ідеалу. І парадокс у тому, що насправді ніколи не дійдуть.
4. Перфекціоністи панічно бояться провалу та вважають кожне мінімальне відхилення від високого стандарту як невдачу.
5. Вони схильні вдаватися в деталі та марнувати час на непотрібні завдання, що віддаляє їх від успіху.

Причина перфекціонізму

Перфекціонізм не виникає просто так. За постійним бажанням прагнути бездоганності можуть стояти низка причин, що колись значно вплинули на особистість та сформували глибоке переконання: йти до ідеалу дорівнює йти до успіху.

Однією з ключових причин може бути виховання. 

Діти, які виростають у середовищі, де їх успіхи завжди оцінюються за високими стандартами, внутрішньо усвідомлюють ці очікування та формують страх не відповідати їм. 

Тиск оточення також може впливати на розвиток перфекціонізму. 

Суспільство, яке підкреслює ідею ідеального зовнішнього вигляду, успіху та бездоганності, створює в людей бажання відповідати цим стандартам.

Перфекціонізм для осіб із низькою самооцінкою — стратегія отримання визнання з боку інших. 

Вони вважають, що досягнення високих стандартів дозволить їм відчути себе ціннішими та забезпечить любов і увагу від близького оточення.

Травматичні досвіди, особливо в дитинстві, можуть впливати на формування перфекціонізму.

Це виступає як засіб контролю навколишнього світу та власного життя. 

Люди, які мають схильність до депресії або тривоги. 

Вони можуть використовувати перфекціонізм як спробу забезпечити собі внутрішній спокій та контролювати зовнішнє середовище.

Наслідки перфекціонізму у житті та роботі

Перфекціонізм, у залежності від складності прояву, може призводити до різних наслідків у особистому та професійному житті людини. Навіть до найбільш неочікуваних. 

Розглянемо декілька з них:

• погіршення фізичного здоров’я через постійний стрес і тривогу: від головного болю до серцево-судинних захворювань,
• втрата якості виконання робочих обов’язків через перевтому та надмірне фокусування на деталях,
• обмеження свого творчого потенціалу через надання пріоритету судженням і думкам інших,
• прокрастинація та недотримання дедлайнів зумовлені відкладанням завдань на потім,
• соціальна ізоляція через страх не відповідати очікуванням інших.

Це ще раз підкреслює, що перфекціонізм — це нездорове явище, яке потрібно вчитися контролювати, щоб не шкодити собі.

Як з ним боротись?

У кожної людини тією чи іншою мірою проявляється перфекціонізм. У одних він тимчасовий і стосується лише певних сфер, а в інших — постійний і має більш виражений характер у повсякденному житті.

Боротьба з перфекціонізмом може включати як самостійні практики, так і підтримку з боку психотерапевтів. Ось деякі методи та техніки, які можна випробувати самостійно:

1. Самоаналіз за допомогою ведення щоденника: записуйте свої думки й переконання та варіанти їх інтерпретації не з точки зору перфекціонізму.
2. Ставте реалістичні цілі, розбивайте завдання на менші частини, щоб полегшити їх досягання.
3. Свідомо визнавайте свої досягнення, навіть якщо вони не відповідають ідеальності.
4. Відпочивайте, робіть перерви, щоб уникнути перевтоми та прокрастинації.
5. Вчіться приймати себе такими, як ви є, з усіма перевагами та недоліками.

Якщо ви відчуваєте, що перфекціонізм негативно впливає на вашу здатність здійснювати щоденні обов'язки й викликає значний стрес — розгляньте можливість звернутися до психотерапевта. Фахівець може використовувати різні методи та практики, щоб допомогти вам розробити здорові підходи до досягнення цілей та прийняття себе.