Що таке селфхарм і як допомогти такій людині

Автор:

У сучасному світі все більше людей стикаються з емоційними перевантаженнями. На жаль, не всі вміють або не мають можливості впоратися з ними здоровим способом.

Самоушкодження, або селфхарм, стає жахливою відповіддю на душевний біль. Це — навмисне травмування, що має руйнівні наслідки для психічного та фізичного здоров'я.

У статті розберемося, що це таке, які його форми та ознаки. Дізнаємося, чому люди вдаються до самоушкодження, чим це небезпечно та як можна позбутися. А також отримаємо поради для допомоги близькій людині, яка бореться з самоушкодженням.

Що таке селфхарм?

Селфхарм, або самоушкодження, — це умисне заподіяння собі фізичних травм.

Важливо розуміти, що це — не просто спосіб привернути увагу чи спроба здатися «крутим». Це серйозна проблема, яка може мати руйнівні наслідки для психічного та фізичного здоров'я людини.

Які бувають форми самоушкодження?

Міжнародна класифікація хвороб розглядає селфхарм ширше, ніж просто порізи чи опіки, а саме:

Спроби самогубства: навмисне потрапляння в аварії або стрибки з висоти
Зловживання речовинами: надмірне вживання алкоголю, наркотиків чи ліків
Небезпечний секс: сексуальна активність, що ставить під загрозу здоров'я

Биття: удари по своєму тілу руками, кулаками або предметами
Виривання волосся: з голови, брів, повік або інших частин тіла
Шкрябання: розірвання шкіри нігтями або іншими предметами

Хто схильний до самоушкоджуючої поведінки?

Хоч поширено вважати, що селфхарм — «справа молодих», він може торкнутися будь-кого, незалежно від віку, статі, гендеру, етнічної приналежності та соціально-економічного статусу.

Все ж, деякі групи людей більш схильні до самопошкодження, ніж інші. А саме:

Підлітки: згідно з дослідженнями Mental Health Foundation, люди починають займатися самоушкодженням з 12 років
Люди з психічними розладами: депресією, тривогою, посттравматичним стресовим розладом (ПТСР) та іншими психічними розладами
Жертви насильства, які пережили фізичне, сексуальне або емоційне насильство
Люди з проблемами сексуальної ідентичності: Люди, які борються зі своєю сексуальною орієнтацією або гендерною ідентичністю

Чому люди це роблять?

Найчастіше — щоб заглушити емоційний біль. Той, що не стихає вдень і вночі, а зовні ніяк не проявляється. Тілесні рани можуть ненадовго відсунути смуток, страх, гнів та самотність на другий план. Звідки береться емоційне страждання? Від аб’юзу, пережитих втрат, насильства, депресії й тривожності.
Біль дає можливість відчути себе живими. Люди, які відчувають себе емоційно онімілими або відчуженими, можуть займатися самоушкодженням, щоб відчути бодай щось, навіть якщо це біль. Це як перевірка, що людина досі тут, досі жива.
Спроба контролювати хоч щось у житті, коли людина відчуває себе безсилою або втрачає контроль. Адже завдавати собі болю чи ні — це рішення залежить лише від неї.
Біль може бути самокартанням чи аутоагресією. Коли людина страждає від внутрішнього критика та перфекціоніста, ненавидить себе за власні недосконалості, вона береться за джерело болю — щоб направити цей внутрішній жах на себе зовні.
Щоб привернути увагу. Це крик про допомогу, а не хайп. Підсвідомий пошук підтримки, тих, хто почує й вислухає, а не відштовхне.

Небезпека селфхарму

Самоушкодження допомагає людині зняти внутрішню напругу, але не надовго: після полегшення настає відчуття сорому та/або відрази до себе. І якщо проблеми, що призвели до селфхарму, не зникли, усе повторюється.

Найсерйозніший наслідок таких дій — ігнорування погіршення стану. Він перетворює самоушкодження на залежність, що деструктивно допомагає людині проживати своє життя.

Крім цього, селфхарм може призвести до:

серйозних інфекцій, якщо рани не будуть правильно очищені та перев'язані
постійних шрамів, які можуть бути фізично та емоційно болючими
самогубства: люди, які займаються самоушкодженням, мають більший ризик спроби або здійснення самогубства

Як позбутися селфхарму

Найперше — визнати, що щось негаразд. Самоушкодження — червоний прапорець, що вказує на відсутність у людини досвіду боротьби з негативними емоціями.

Тому наступний крок — звернутися до психотерапевта. Так, обов’язково.
Щоб знайти «свого» спеціаліста та отримати кваліфіковану допомогу, заповніть коротку анкету на сайті Rozmova — ми допоможемо знайти того, хто вас зрозуміє.

Часто люди підкріплюють свою деструктивну поведінку ритуалами — повторюваними діями, що прив’язуються до селфхарму. Разом зі своїм психотерапевтом ви навчитеся помічати процеси, які спонукають вас завдати собі болю.

Як допомогти іншому впоратися з самоушкодженням

Якщо ви підозрюєте, що хтось, кого ви знаєте, практикує селфхарм, ось що ви можете зробити, щоб допомогти:

Поговоріть з ними. Дайте зрозуміти, що ви дбаєте про них і хочете допомогти.
Слухайте без осудження. Дайте їм можливість розповісти вам про те, що вони переживають, не перебиваючи і не засуджуючи.
Заохочуйте звернутися за професійною допомогою. Запропонуйте допомогти знайти терапевта або іншого фахівця з психічного здоров'я.
Будьте терплячі. Позбавлення від самопошкодження — це процес. Будьте терплячими та підтримуйте їх протягом усього шляху.

Пам'ятайте, ви не самотні. Існує допомога, і ви можете її отримати.