Межовий розлад особистості (МРО): усе, що потрібно знати

Автор:

У сучасні часи, коли практично кожен прагне віднайти баланс і стабільність, людям з межовим розладом особистості особливо складно. Кожен день для них — це переживання підйомів та спадів у всьому: емоціях, відчуттях, бажаннях, стосунках з іншими та з собою. Часом оточенню важко збагнути як це, мати МРО, а людям з розладом складно пояснити свої відчуття, адже для них вони можуть бути нормою. Тому, щоб знати, як розпізнати межовий розлад особистості у себе чи близьких і мати можливість допомогти, розглянемо особливості цього стану детальніше.

Що таке межовий розлад особистості?

Межовий розлад особистості — це психічний стан, який характеризується сильними перепадами настрою, імпульсивною поведінкою, а також нестабільністю у самосприйнятті та стосунках з іншими.

Люди з МРО відчувають інтенсивний страх самотності та мають проблеми з регулюванням своїх емоцій, а особливо гніву. Вони схильні до небезпечних дій відносно себе та інших, саме тому мають складнощі з вибудовуванням і підтримкою стосунків з людьми.

Розлад особистості є хронічною та негнучкою моделлю поведінки. Багато людей з МРО можуть навіть не знати, що його мають, і не усвідомлювати, що існують інші способи поведінки та взаємодії з собою, іншими та світом. Тому самостійно зрозуміти причину стану та почати долати її складно і менш ефективно.

Як проявляється МРО?

Тривожна подія, стресовий досвід або генетична схильність можуть спровокувати появу межового розладу особистості. Ознаки МРО зазвичай з’являються в пізньому підлітковому або ранньому дорослому віці. До найпоширеніших симптомів, за якими можна розпізнати розлад відносяться:

Страх бути покинутим. Людям з МРО важко бути на самоті — виникає відчуття спустошення, що ними знехтували та покинули. Тому особистість може переживати страх, сильно гніватися та, як наслідок, маніпулювати людьми, не давати піти, і навіть шукати їх за місцеперебуванням.
Нестійкі, вразливі відносини з людьми. Підтримувати здорову взаємодію з оточенням важко для тих, хто має МРО. Зазвичай їх стосунки з іншими людьми коливаються від великої любові та ідеалізації до різкої неприязні та знецінення партнера, друга чи співрозмовника.
Нестабільна самооцінка. Часто люди з межовим розладом особистості різко самокритичні. Вони відчувають сором, картають себе, вважають невдахами, а ще можуть робити все, щоб це підтвердити. Наприклад, навмисно отримати незадовільну оцінку в університеті або стати звільненими з роботи.
Часта зміна настрою. Всього за декілька годин людина з МРО може пережити радість і сум, щастя й страх, задоволеність та пригнічення. Спектр емоцій може бути найрізноманітнішим, а ще проявлятися з інтенсивною силою, що може призвести до панічних атак, серйозних конфліктів і навіть думок про самогубство.
Імпульсивна та небезпечна поведінка. Наприклад, нехтування правилами водіння, ініціація бійок, потяг до азартних ігор, а ще — будь-які імпульсивні дії, що в моменті зі сторони виглядають нелогічними та дивними.
Повторювані випадки самоушкодження та суїцидальні наміри. Ознакою межового розладу особистості є вдаватися до самопоранень або погрожувати нашкодити собі. Часто це пов’язано з відчуттям покинутості та є проявом маніпулювання. Проте не виключення, що людина може мати серйозні наміри щодо суїцидальних думок.
Проблеми управління гнівом. Людям з МРО складно контролювати свою злість, яку можуть виражати сарказмом та прямими дошкуляннями. Зазвичай епізоди гніву не приносять їм задоволення, а лише породжують відчуття сорому та провини.
Тимчасові параноїдальні думки. Сильний стрес, зокрема від проявів злості та навіюванням думок про самотність, може спричиняти появу тривожних параноїдальних думок

Не кожна людина з межовим розладом особистості відчуває всі наведені ознаки. До того ж ті чи інші симптоми можуть проявлятися з різним рівнем складності, частоти та тривалості. Усе залежить від індивідуальної ситуації кожної людини.

Діагностика межового розладу особистості

Діагностика МРО може бути складною, адже його симптоми схожі на інші психічні розлади. Найчастіше люди плутають межовий розлад особистості з біполярним, адже останній також викликає різкі емоційні перепади, зміни в настрої та поведінці. Крім того, МРО можуть плутати з:

депресією через схожі почуття апатії та безнадії,
тривожним розладом, який також супроводжується страхом і панікою,
посттравматичним стресовим розладом (ПТСР).

І хоч при межовому розладі особистості емоції менш стійкі у порівнянні з біполярним, а почуття смутку більш мінливе, ніж у стані депресії — визначити точний діагноз самостійно залишається важким завданням.

Тому найкращим рішенням буде звернутися до психотерапевта, який зможе правильно діагностувати МРО шляхом глибокого вивчення стану клієнта, застосування спеціальних технік і виключення інших можливих причин симптомів.

Як терапевт працює з пацієнтом, у якого МРО?

Перш за все, потрібно розібратися, до якого психотерапевта може звернутися людина з симптомами межового розладу особистості. Фахівці, які допомагають з випадками МРО можуть працювати у таких напрямках психотерапії:

Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ): дає можливість людям з МРО навчитися ідентифікувати та трансформувати негативні думки й поведінкові патерни.
Діалектична поведінкова терапія (ДПТ): допомагає розвивати навички емоційної регуляції, міжособистісної комунікації та подолання самодеструктивної поведінки.
Схема-терапія: дає розуміння, як ранні травми впливають на поведінку людини, і навчає будувати здорові стосунки.
Психодинамічна терапія: допомагає людям з МРО знайти відповіді, як їх минулі досвіди впливають на теперішні думки, почуття та поведінку.

Незалежно від того, в якому напрямку працює обраний фахівець, робота в терапії допомагає людям з межовим розладом особистості:

Навчитися емоційної регуляції — освоїти техніки кращого розуміння та керування своїми емоціями, щоб вміти самостійно справлятися з сильними відчуттями.
Покращити навички міжособистісного спілкування — навчитися налагоджувати здорові стосунки з іншими людьми, краще розуміти та виражати власні потреби, а також встановлювати здорові межі комунікації.
Підвищити самооцінку — збагнути потребу більш позитивного ставлення до себе, почати визначати власні сильні сторони та цінності.
Зрозуміти та подолати травматичний досвід — віднайти корінь проблеми та прокласти шлях до його вирішення.
Зменшити ризик самодеструктивної поведінки — розробити «план безпеки», щоб вміти впоратися з імпульсивними та самодеструктивними думками й почуттями.

Межовий розлад особистості — це дійсно складний психічний стан, але виліковний, якщо обрати правильний шлях подолання симптомів та їх істинної причини. З підтримкою з боку себе та оточення, а також за допомогою терапії люди з МРО можуть навчитися жити повноцінно і щасливо.