Блог

Теорія прив'язаності виокремлює чотири основні типи: безпечний, тривожний, уникаючий і амбівалентний. Кожен із них впливає на те, як ми будуємо стосунки у дорослому житті.

Звичайні страхи мають тимчасовий характер і часто проходять без допомоги дорослих. Але, щоб вони не переростали у фобії, варто обговорювати страхи та знати, як допомогти дитині їх позбутися.

Синдром самозванця — це відчуття, яке виникає в людини, коли вона вважає себе не вартою своїх досягнень. Попри значні досягнення в професійній сфері або навчанні, людина з синдромом самозванця вважає, що вона некомпетентна і постійно боїться бути викритою.

Пасивна агресія - це людська реакція на невдоволення, образу чи агресію опосередкованими способами, вона часто прихована та маніпулятивна. Людина демонструє їх через байдужість, саботаж або критичне ставлення.

Багато людей постають перед труднощами в інтимному житті. Тож звернення до психолога-сексолога є абсолютно нормальною практикою, яка допомагає розвʼязати багато проблем.

Сепарація — природний процес дорослішання та відокремлення дитини від батьків.

Комплекс меншовартості характеризується відчуттям неповноцінності, нездатності відповідати вимогам оточення або суспільства загалом, а також постійним порівнянням себе з іншими не на свою користь.

Стрес, тривога та депресія стали нормою сучасного життя. Крім традиційних методів лікування цих станів, таких як терапія та медикаменти, корисними можуть стати альтернативні підходи: практика вдячності, усвідомленості й самодопомоги, ведення щоденника, фізичні вправи, творча терапія (арт- і музикотерапія).

Коли в людини щось болить, і вона розуміє, що не в змозі впоратися з симптомами самостійно, то йде до лікаря.

Біль переживання зради. Її не зрівняєш з тим, що з’являється від синця чи подряпини. Про ці садна можна забути вже через п’ять хвилин, а за пару днів навіть не помітити їх відсутності.

Кажуть, що емоції з’являються раніше, ніж думки та змушують людей діяти, не замислюючись. Проте не тих, хто має добре розвинений рівень емоційного інтелекту.

Перфекціонізм — нездорова тенденція встановлювати надмірно високі стандарти до себе чи інших. Перфекціоніст постійно прагне досягати певних ідеалів, що супроводжується критичним ставленням до своїх досягнень.