Як я прийшла в психологію? Спойлер: мені здається, що я взагалі «не йшла» в психологію))) Я «була в ній» чи вона в мені)) Я собі просто жила уважною, допитливою дівчинкою, у якої горять очі від спостереження і проникнення в суть. Мій шлях в психологію почався в дитинстві з любові до спостереження за природою і всім живим в ній. Потім, в більш дорослому віці, фокус моєї уваги змістився на людей. Мене почали захоплювати різність, інакшість, відмінність, особливість, автентичність в кожній людині (і досі мене це захоплює). Мене приваблює енергія життя, як така. Сумно, коли внаслідок певних кризових подій, вона «притихає», «губиться» або відчувається «втраченою». Я впевнена, що «життєвість» в собі можна відтворити заново! Шляхом встановлення ясного і надійного контакту зі своїми думками, почуттями, відчуттями, потребами та звʼязуванням їх з різними подіями та стосунками. Це основа внутрішньої опори. Більш того, часто таке «оживлення» призводить до здатності «чути внутрішній поклик», вибирати підходящі дороги, щоб «йти на нього», знаходити «своїх», відчувати «смак» життя, створювати власні сенси. Тож тепер я професійно займаюсь «оживленням» своїх клієнтів.