Ще зі страшої школи мене почало цікавити як люди мислять і чому ми такі різні і схожі водночас. Спершу мене занесло на курси з нейробіології, пізніше почала цікавитись саме психологією. На закінчення школи мої однокласники придумали роздати, ще окрім шкільних, дипломи хто чим особливий був - у моєму було написано "людина, що завжди може дати хорошу пораду і втішити добрим словом, розмови з нею заспокоюють навіть найбільш розхитані нерви" і ось так у мене появився мій перший диплом психолога) І хоч свій офіційний диплом магістра психології я отримала пізніше, і вже як другу вищу освіту, але й до того постійно продовжувала розвиватись: проходила тренінгові курси, знайомилась із різними психотерапевтичними напрямками, концепціями й техніками роботи з психікою. Для мене щиро цікаво спостерігати за людьми в житті чи на екрані, сторінках і потім на практиці досліджувати щось із тих спостережень. Кожен запит - це головоломка, загадка, яку ми з клієнтами розв'язуємо. І з часом клієнти вчаться їх розгадувати самостійно, здобувши розуміння та інструменти для своєї роботи. Мені надзвичайно повезло із людьми, які мене підтримували і спрямовували на цьому шляху. В однієї із моїх наставниць я підчепила переконання: "щасливі люди творять кращий світ навколо", більш екологічний і психологічно, і матеріально. Люди в яких всередині є гарний баланс із різноманіття емоцій і досвідів, часто, цю гармонію поширюють навколо, і мені хочеться щоб таких людей було більше)