Сучасний світ постійно нав’язує нам свої стандарти успіху, краси та щастя. У цьому вирі очікувань та вимог легко загубити себе та свої справжні цінності. 

Самоцінність — це не просто модне слово, а основа нашого психічного здоров'я та добробуту. 

Знання та розуміння значення самоцінності, а також методів її розвитку допоможе побудувати міцний фундамент для особистого розвитку, професійного зростання та здорових стосунків з собою й оточенням. Детальніше про це далі у статті.

Що таке самоцінність?

Самоцінність — це глибоке внутрішнє відчуття своєї цінності, незалежно від зовнішніх досягнень чи визнання. Це фундамент кожної особистості, її сприйняття самої себе, руху протягом життя та взаємодії зі світом і суспільством. 

Самоцінність означає прийняття себе з усіма сильними й слабкими сторонами. Це внутрішнє переконання, що ви цінні та не потребуєте зовнішнього підтвердження цьому. Така самоцінність є високою або її ще називають позитивною. Коли людина впевнена у своїй цінності, приймає себе та є внутрішньо стабільною до життєвих труднощів.

Низька самоцінність виражається сумнівами у своїй значущості, залежності від зовнішніх обставин і безсилістю перед складнощами. Така людина як опалий листок на вітрі: не має опори, піддається поривам і постійно змінює напрям.

Формування самоцінності

З самоцінністю ми народжуємося, однак це не означає, що протягом життя вона не змінюється. Це багатогранний процес, який відбувається постійно та може рухатися як в сторону підвищення, так і зниження. 

Спочатку розберемося зі складовими самоцінності:

1. Прийняття себе, своїх емоцій, думок, потреб та бажань. А також власних сильних і слабких сторін.
2. Повага до себе, своїх рішень, цілей та мрій. Навіть якщо інші не завжди розуміють чи підтримують наші вибори.
3. Любов і турбота про себе, своє фізичне та емоційне здоров’я. Здатність приділяти собі увагу й час, які ми заслужили.
4. Автентичність у слідуванні своїм внутрішнім потягам. Вміння бути собою та не підлаштовуватися під очікування інших.

Вплив на формування цих складових мають:

• Сім’я та дитинство

Поруч з родиною людина вперше зіштовхується з цим світом. Важливо, щоб змалечку батьки та інші члени родини давали дітям зрозуміти, що їх люблять, цінують та приймають такими, якими вони є.

• Суспільство

Друзі, вчителі, колеги й навіть випадкові знайомі — усі вони складають оточення людини та можуть впливати на формування самоцінності через турботливу підтримку або дошкульну критику.

• Досвід та досягнення людини

Впродовж життя нас супроводжують успіхи та невдачі, сприйняття яких впливає на наше відчуття власної значущості. Важливо розуміти, що невдача — це точка росту, а процес часом цінніший за результати.

Причини формування низької самоцінності

Чому ж люди можуть почуватися невпевненими у визначенні своєї цінності? На це впливає декілька факторів:

Несприятливий досвід з дитинства 

Якщо дитину постійно критикують, ігнорують її почуття або вчиняють насильство. Людина починає вірити, що не є достатньо хорошою чи важливою. Це закладає основу для низької самоцінності у дорослому житті.

Порівняння з іншими

Також може йти з дитинства. Наприклад, через поширену фразу батьків: «А чому в тебе 11, а в однокласниці 12?». Тоді людина починає сама порівнювати себе з іншими людьми, почуватися гіршою. Це підриває віру у власну цінність.

Токсичні стосунки

Перебування в руйнівних дружніх чи романтичних стосунках, де ігнорують кордони — несприятливо впливає на самоцінність людини.

Нестача емоційної підтримки

Оточення людини не підтримує, віддаляється, різко критикує, знецінює почуття тощо. Такі вчинки емоційно пригнічують та змушують сумніватися у власній цінності.

Негативний внутрішній діалог

Людина сама починає говорити собі негативні речі, які чула від інших. Таким чином внутрішній діалог стає джерелом накопичення відчуття знецінення.

Як самоцінність пов'язана з самооцінкою?

Самоцінність і самооцінку часто плутають, але вони мають різні значення і вплив на наше життя.

Самоцінність — це глибинне відчуття, яке формується ще в дитинстві та розвивається протягом життя. Вона дає нам внутрішню силу та стабільність, дозволяє сприймати себе цілісно і цінувати власну унікальність. Самоцінність не потребує підтвердження ззовні, що робить її незмінною і надійною основою для нашого психічного здоров'я.

Самооцінка — це оцінка самих себе, яка часто залежить від зовнішніх факторів, таких як успіхи, невдачі, схвалення чи критика з боку інших. Вона може змінюватися залежно від того, як ми справляємося з завданнями і яким чином нас сприймають інші.

Як розвивати самоцінність

Самоцінність можна і треба підвищувати. Це зазвичай не легко, однак точно варте того, адже стає основою нашої подальшої реалізації по життю. Отже, що потрібно робити:

1. Робіть те, що вмієте та що любите. Так ви отримаєте задоволення від процесу, позитивно підкріпите свою значущість. А регулярні нагадування про сильні сторони допоможуть стати впевненішими.
2. Займайтеся спортом. Фізичні навантаження формують витривалість, дають можливість покращити здоров’я та побачити, що ви здатні на більше, аніж думаєте. Це підвищує почуття власної гідності.
3. Перетворюйте негативні думки на реалістичні. Люди схильні придумувати найбільш негативні та страшні сценарії у себе в голові. В такі моменти зупиняйтеся та старайтеся подумати про реалістичні варіанти. Часто вони більш позитивні.
4. Запишіться до психотерапевта. Якщо відчуваєте, що загубилися, заплуталися, не знаєте як підвищити самоцінність — краще звернутися до спеціаліста. Психотерапевт допоможе ефективно пропрацювати проблему, щоб ви відчули свою цінність та були впевнені у власній гідності.