Мій шлях у психологію почався ще з дитинства. Я завжди казала, що стану психологом, і це знали всі — від друзів до батьків. Тож у 11 класі вибір професії для мене був очевидним. Моя мама часто згадує, як моя вчителька початкових класів колись сказала: “Вона стане чудовим психологом”. Можливо, саме ці слова запустили в мені це бажання, хоча сама я цього не пам’ятаю. Нехай це залишиться маленькою загадкою. З часом моя зацікавленість психологією стала ще глибшою. У дорослому віці я відчула потребу розібратися в собі: зрозуміти природу своїх страхів, переживань, емоцій. Вивчаючи психологію, я не лише здобувала знання, а й проходила цей шлях самопізнання сама. Це стало моїм внутрішнім поштовхом і надихнуло мене на щось більше. Коли я побачила, як сильно знання й усвідомлення змінюють мене, то зрозуміла, що хочу допомагати іншим пройти цей цікавий, а іноді й нелегкий шлях. Саме тому я тут — щоб бути поруч, підтримувати й разом відкривати нові горизонти вашої особистості.