Для мене можливість займатися психологією була мрією дитинства. Ще у підлітковому віці я заощадила гроші і придбала словник психологічних термінів щоб дещо з'ясувати про цей інтригуючий напрям науки. Проте отримати спеціальність психолога та розпочати професійну діяльністт вдалося лише після тридцяти років. Ця діяльність стала порятунком для моєї особистості та інструментом розвитку. Але вважаю, що до використання психологічних знань треба ставитися обережно і не дозволяти собі пересичуватися ними, бо це, як в коханні може викликати втрату інтересу. Тому в своєму житті вмію і дуже раджу всім, хто має пристрасть до психології, торкатися цієї царини обережно, частіше заземлюватися у простих справах. Найбільш привабливим для мене зараз у цій діяльності є досягнення результату. Важко переоцінити амбітність цілі по зміні фокусу життя людини зі страждань на нормальне функціонування. Це схоже на розчищення перепон у течії, коли спочатку малі струмочки пришвидчуються, збігаються разом, утворюють повноцінну ріку життя. У роботі широко користуюся метафорою, арт-терапією та наративним методом, які продовжую активно вивчати.