Мій шлях у сферу психології, психотерапії та психіатрії почався коли мені було 11 років. Я товаришувала з психологом у своїй школі й вона вперше мене запросила на волонтерську акцію до Дня Святого Миколая - треба було допомогти провести психосоціальний захід для першокласників. Потім був перший похід у дитячий будинок і проведення там психосоціальних заходів. Все це переросло в велику цікавість, як працює психологія людини, як працює моя психологія, хто я є і чого я захочу в першу чергу.  На момент завершення школи я вже мала хороший базис знань, бо у мене були ментори які мені допомагали, у мене була моя цікавість і насправді безмежна кількість ресурсів, книг та інструментів що мені допомагали. Я знала, що оберу шлях психотерапевта через призму медичного навчання, через психіатрію, бо розуміла що для мене важливо розуміти не тільки ментальні запити, але і запити тіла людини. Для мене ментальне здоров’я є нерозривним з фізичним здоровʼям і вони завжди поруч. Допоки я вчилась у мене була можливість займатись науковими дослідженнями у напрямку ефективності психологічних методик. У мене була можливість створити з командою важливий психологічний проєкт, що був направлений на покращення розуміння майбутніми лікарями самих себе. Ми разом з нашими менторами вчили студентів першим необхідним навичкам подолання стресу, самодіагностики, першої психологічної допомоги. Я є лікар-психіатр, психотерапевт-консультант у методі гештальт і я постійно продовжую своє безперервне навчання. Окрім цього я є спеціалістом з ментального здоров’я та психосоціальної підтримки, що допомагає реалізовувати українським і міжнародним організаціям програми з підтримки українців під час війни. Як психотерапевт я чутлива та чуйна, я зацікавлена в, тому що розповідають мої клієнти. А ще я чесна та відкрита, зі мною справді можна відчути безпечний простір та бути відкритим з самим собою.