Свій шлях становлення я розпочала з першої книги з психології "Чоловіки з Марса, жінки з Венери", яку я прочитала у 15 років якщо говорити відверто то мало її зрозуміла. Потім мала битву з батьками щоб відстояти своє право вступати саме на психологічний факультет. Так, медсестра з мене вийшла б ще та, але все ж таки я рада своєму вибору, тут я відчуваю себе на своєму місці. Завжди відчувала, що мене тягне в цю діяльність.Я дивилася фільми де були сцени з психологом і клієнтами з таким інтересом і задоволенням. Мені здавалося це магією, що може бути місце, куди ти прийдеш і зможеш відверто розповісти про те, що в тебе на душі і отримати прийняття і підтримку. Так що питання "Ви хочете про це поговорити?" я тренувалася ставити ще з підліткого віку. Далі я навчалась в університеті 6 років - а це значить велика кількість теорії. Потім я з вищою освітою і все ще без поняття як працювати психологом вирішила, що мені потрібно йти вчитися далі. Я вибрала напрямок гештальт-терапії так як була знайома з представниками даного підходу. Цей процес докорінно відрізнявся від того, що було в інституті, оскільки передбачалася величезна кількість практики. Тут у мене вже з'явилися психологи-друзі і сама себе почала назвати психологом. Я обрала спеціалізацію "Сімейну терапію" так як мені вона здається цікава тим, що всі ми через це проходили і сім'я дуже впливає на особистість. У цей період у мене почали з'являтися перші клієнти, і я була в захваті від процесу, що я нарешті дійшла до тієї точки, що я веду справжні сесіі. Зараз у мене вже 4 роки практики і я ще багато чого не знаю, але в той же час є запити в яких я ефективна як терапевт. У роботі я відкрита, підтримуюча, чітка та добра. Якщо ви хочете психолога який любить свою роботу, то це до мене.