З раннього віку, переживши втрату батьків у 14, я шукав себе у творчості: спочатку через хореографію, а згодом - у музиці. Так я намагався заповнити внутрішній вакуум і знайти спокій. З часом цей шлях привів мене до медитацій та дихальних практик, що відкрили нові горизонти самопізнання та можливості допомоги іншим. Організовуючи ретрити та індивідуальні сесії, я відчув потребу в глибшому розумінні людської психіки, що спонукало мене до навчання психоаналізу. Але саме гештальт-терапія з її фокусом на цілісність та актуальність моменту стала для мене ключем до глибших відкриттів як у професійній, так і в особистій площині. Професійний шлях у психології, розпочатий з особистого досвіду та саморозвитку, перетворився на моє життєве покликання допомагати людям знаходити внутрішню гармонію та розуміння себе. Робота з травмами, надбаннями гештальт-терапії та власне досвід дозволяють мені супроводжувати інших у їхніх пошуках, сприяючи їхньому особистісному зростанню та самовдосконаленню. Цей шлях не лише професійна діяльність, але й безперервний розвиток, осмислення нових граней у собі та світі навколо, а також щирість ділитися та наповнювати життя людей більш глибоким змістом.